Не хлібом єдиним
«Хліб – усьому голова» - говорить народне прислів’я, і вчувається у цьому серйозне, поважне ставлення нашого народу до хліба. Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставилися, як до святині. Серед домашніх оберегів найпочесніше місце посідав хліб. Наша паляниця має круглу форму – символ життєдайного Сонця.
У християнстві хліб символізує тіло Ісуса Христа. Під час останньої вечері з учнями він узяв хліб, розламавши його, дав кожному та сказав: «Це тіло Моє, яке за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене».
Жодного свята, жоден обряд не обходився без святогохліба. Коли народжувалася дитина, провідували її з хлібом, під час весілля батьки благословляли молодих хлібом, в останню путь проводжали людину – на віко домовина клали хліб. У кожній українській хаті на столі завжди під рушником лежав хліб, як символ гостинності. Гостя пригощали і, скуштувавши хліба-солі, він уже не мав морального права заподіяти господарям якесь зло.
У Лохвиці продукцію торгової марки «Наша пекарня» представляють три спеціальні магазини «Свіжий хліб», що знаходяться по вулицях Леніна, 14 (біла автостанції), Радянська 2Б (біля «старої автостанції») та 60-річчя Жовтня (навпроти поліклініки). Вони належать приватному підприємцю Ляшку Віталію Івановичу, колишньому військовослужбовцю, інваліду-чорнобильцю Iкатегорії. А допомагає йому вірна супутниця, друг, товариш, турботлива дружина Віра Луківна. Обоє із Лохвиччини. Прізвище «Ляшко» за кілька років встигло перетворитися на бренд, стати гарантією якості. Продукцією, яку випускає торгова марка «Наша пекарня», знають не лише в Лубнах, Лубенському та суміжних районах, Миргороді, Лохвиці. Вона має в асортименті 63 сорти хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів, які гідно представлені на спеціалізованих виставках і національних ярмарках. Старші Ляшки повністю підтримують справу сина Руслана, який зі своєю дружиною Наталією Ляшко і є засновниками відомої торгової марки. Руслан і Наталія нагороджені у 2010 році у номінації «Кращий сімейний бізнес у хлібопекарській галузі на Полтавщині», і як ми бачимо, нагорода заслужена. У цьому ж бізнесі працює й менший син Олександр – він начальник служби безпеки «Нашої пекарні». Гордяться Віталій Іванович та Віра Луківна своїми дітьми, і не безпідставно. «Руслан ще в дитинстві мав хист до випічки», - розповідає Віра Луківна. А потім було навчання, закінчив пожежно-технічне училище МВД України, працював у Каневі заступником директора хлібопекарні, мабуть, і з цього все і почалося. У 2005 році започаткована ТМ «Наша пекарня».
- За роботою забуваються негаразди зі здоров’ям та й серед людей веселіше. Спочатку починали з кіосків, нині побудували три спеціалізовані хлібні магазини. Сини займаються випічкою, а ми допомагаємо в реалізації продукції, найняли реалізаторів, зараз колектив підібрався непоганий. Будівництво в наш час – справа не проста, тож брали кредит, заручилися підтримкою місцевої влади, яка з розумінням віднеслася до наших починань, за що ми їм щиро вдячні. На «старій автостанції» під одним дахом з магазином збудували і автобусу зупинку. Тож людям, які їдуть у напрямку Сенчі, є де й у негоду сховатися і свіжого хліба купити. Торгова марка «Наша пекарня» піклується і про здоров’я споживачів. Тому щорічно відбираються зразки продукції безпосередньо на виробництві й направляються до Всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації і захисту прав споживачів у м.Київ. І лише після перевірки продукція ТМ «Наша пекарня» маркується позначкою «Без ГМО».
«Буде хліб – буде й до хліба» - істина, яку щоденно стверджують у виробничому піднесенні, щирих благодійних вчинках, менеджери пекарні, реалізатори, засновники підприємства. «Не хлібом єдиним живе людина» - вважать у сімействі Ляшків та на підприємстві ТМ «Наша пекарня». І свято дотримуються цього правила.
Володимир Тужик,
постійний покупець і споживач виробів ТМ «Наша пекарня».
На фото: продавець магазину «Свіжий хліб» Тамара Володимирівна Ніколаєнко, яка вже понад 30 років працює в торгівлі, з них 10 років – в магазині «Свіжий хліб».
Матеріал взято із Лохвицької районної газети «Зоря» від 25 липня 2014 року, №55(11015)